Словник української мови Грінченка

білозірець

Білозірець, -рця

м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. І. 194.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. білозірець — Білозі́рець, -рця; -зі́рці, -рців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)