бімбувати
Бімбува́ти, -бу́ю, -єш
гл. (см. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш! посл. Липов. у.
2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді. Ном.
3) Говорить подъ носъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка