Словник української мови Грінченка

варжіль

Варжіль, -желя

м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Козелецьк. у. см. важель.

Словник української мови Грінченка