ввертіти

Звірчувати, -чую, -єш

сов. в. ввертіти, -рчу, -тиш, гл.

1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. Котл. Ен.

2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы. Канев. у.

Значення в інших словниках

1. ввертіти — вверті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ввертіти — див. ввірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ввертіти — ВВЕРТІ́ТИ див. вві́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
4. ввертіти — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.  Словник синонімів української мови
5. ввертіти — ВВЕРТІ́ТИ див. вві́рчувати.  Словник української мови в 11 томах