Словник української мови Грінченка

веретільник

Веретільник, -ка

м.

1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. Вх. Пч. I. 16.

2) Ящерица. Вх. Лем. 396.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. веретільник — див. веретенниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови