ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув. Ном. № 13184.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
вечірня —
вечі́рня іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
вечірня —
І заст. вечерня ім. Богослужіння в складі вечірнього богослужіння, яке починає добове коло богослужінь і яке відправляють перед повечер'ям
Словник церковно-обрядової термінології
вечірня —
-і, ж., діал. Вечерня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вечірня —
ВЕЧІ́РНЯ, і, ж. Церковна служба у християн, яку відправляють у другій половині дня. – Оце вже вечірня йде давно, – озвався служка (Марко Вовчок); У церкві дзвонили до вечірні (М. Хвильовий); Вдарило на дзвіниці в дзвін – до вечірні мабуть (А.
Словник української мови у 20 томах
вечірня —
У православ'ї та католицтві одна з повсякденних церковних служб, чин якої визначений у часи раннього християнства; спершу відправлялася окремо, теп. переважно об'єднується зі службою 9-го часу та повечір'ям; зміст...
Універсальний словник-енциклопедія
вечірня —
ВЕЧІ́РНЯ, і, ж., діал. Вечерня. — Оце вже вечірня йде давно, — озвався служка (Вовчок, VI, 1956, 254); Вдарило на дзвіниці в дзвін — до вечірні мабуть (Головко, II, 1957, 162).
Словник української мови в 11 томах