Словник української мови Грінченка

вибрудок

Ви́брудок, -дка

м.

1) Грязный осадокъ. Желех.

2) Очень ранній выкидышъ, embrio.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вибрудок — -дка, ч. 1》 Брудний осад. 2》 Дуже ранній викидень.  Великий тлумачний словник сучасної мови