вивинути

Вивива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.

1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. ІІІ. 522.

2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11368.

Значення в інших словниках

1. вивинути — ви́винути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вивинути — ВИ́ВИНУТИ див. вивива́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. вивинути — ВИ́ВИХНУТИ (зробити вивих), ЗВИХНУ́ТИ, ВИ́ВИНУТИ заст. Ведмідь упав на свою жертву й вагою свого тіла зламав їй два ребра й вивихнув руку (В. Гжицький); Тиждень тому десь на пасьбі звихнув ногу в коліні (А. Головко); Хто кого мине, най ногу вивине (М. Номис).  Словник синонімів української мови
4. вивинути — ВИ́ВИНУТИ див. вивива́ти.  Словник української мови в 11 томах