вивітрити

Вивітрювати, -рюю, -єш

сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається. Стор. І. 132.

2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.

Значення в інших словниках

1. вивітрити — ви́вітрити 1 дієслово доконаного виду видалити за допомогою вітру ви́вітрити 2 дієслово доконаного виду зруйнувати — про дію вітру безос.  Орфографічний словник української мови
2. вивітрити — див. вивітрювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивітрити — ВИ́ВІТРИТИ див. виві́трювати.  Словник української мови у 20 томах
4. вивітрити — ви́вітрити хміль з голови́ чиєї, кого. 1. Зробити кого-небудь зовсім тверезим; протверезити. Звістка про те, що вони пролітають над прикарпатськими лісами — його рідною стихією — одразу вивітрила хміль з його голови (З газети).  Фразеологічний словник української мови
5. вивітрити — ПРОВІ́ТРЮВАТИ (давати доступ свіжому повітрю у приміщення), ВИВІ́ТРЮВАТИ рідше, ПРОСВІЖА́ТИ, ВЕНТИЛЮВА́ТИ (перев. вентилятором). — Док.: прові́трити, ви́вітрити, просвіжи́ти, провентилюва́ти.  Словник синонімів української мови
6. вивітрити — ВИ́ВІТРИТИ див. виві́трювати.  Словник української мови в 11 томах