Словник української мови Грінченка

вигукати

Ви́гукати, -каю, -єш

гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.

Словник української мови Грінченка