видобрити Ви́добрити, -рю, -риш гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках видобрити — ви́добрити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови видобрити — -рю, -риш, док., перех., діал. Угноїти. Великий тлумачний словник сучасної мови видобрити — ВИ́ДОБРИТИ, рю, риш, док., що, діал. Угноїти. Землю гарно видобрили гноєм (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах видобрити — ВИ́ДОБРИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Угноїти. Землю гарно видобрили гноєм (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах