Словник української мови Грінченка

видупкати

Ви́дупкати, -каю, -єш

гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.

Словник української мови Грінченка