Значення в інших словниках
-
викурити —
ви́курити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
викурити —
див. викурювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
викурити —
ВИ́КУРИТИ див. вику́рювати.
Словник української мови у 20 томах
-
викурити —
не ви́курити і ла́даном (сі́ркою) кого. Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. — Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний); // Ніяк не можна змусити поступитися чим-небудь.
Фразеологічний словник української мови
-
викурити —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
викурити —
Ви́курити; -рю, -риш, -рять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
викурити —
ВИ́КУРИТИ див. вику́рювати.
Словник української мови в 11 томах