Словник української мови Грінченка

вилежувати

Вилежувати, -жую, -єш

сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл.

1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її.

2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала. Ном. № 13923.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вилежувати — виле́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вилежувати — -ую, -уєш, недок., вилежати, -жу, -жиш, док., перех. і без додатка. 1》 Лежати протягом певного часу внаслідок хвороби, втоми і т. ін. 2》 Те саме, що вилежуватися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилежувати — ВИЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛЕЖАТИ, жу, жиш, док. 1. Лежати протягом певного часу через хворобу, втому і т. ін. – Так що, повинна тобі сказати, вилежуй спокійно та скоріше видужуй (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. вилежувати — див. лежати; спати  Словник синонімів Вусика
  5. вилежувати — ВИЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛЕЖАТИ, жу, жиш, док., перех. і без додатка. 1. Лежати протягом певного часу внаслідок хвороби, втоми і т. ін. — Так що, повинна тобі сказати, вилежуй спокійно та скоріше видужуй (Коз.  Словник української мови в 11 томах