вилки —
вилки́ множинний іменник вила
Орфографічний словник української мови
вилки —
I в`илки-лок, мн. Зменш. до вила. II вилк`и-ів, мн. Роги молодих самців лося і козулі, які закінчуються розвилкою з двох невеликих відростків.
Великий тлумачний словник сучасної мови