Словник української мови Грінченка

вимаглювати

Ви́маглювати, -люю, -єш

гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вимаглювати — ви́маглювати дієслово доконаного виду викачати — білизну діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вимаглювати — ВИ́МАГЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що, діал. Викачати (у 1 знач.). Ой виперу, вимаглюю Козацьку сорочку (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах