вимокти

Вимокати, -каю, -єш

сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.

1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати. Грин. ІІІ. 330.

2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок. Ном. № 6074.

Значення в інших словниках

1. вимокти — ви́мокти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимокти — див. вимокати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимокти — ВИ́МОКТИ див. вимока́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вимокти — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев.  Словник синонімів української мови
5. вимокти — ВИ́МОКТИ див. вимока́ти.  Словник української мови в 11 томах