виноватниця
Виноватниця, -ці
ж.
1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57.
2) Должница.
Словник української мови ГрінченкаВиноватниця, -ці
ж.
1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57.
2) Должница.
Словник української мови Грінченка