випередити

Випереджати, -джаю, -єш

сов. в. випередити, -джу, -диш, гл. Опережать, опередить, обгонять, обогнать. Ну, тепер, — каже чорт, — хто кого випереде, того буде пані. Рудч. Ск. І. 68.

Значення в інших словниках

1. випередити — ви́передити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випередити — [випеиреидиетие] -еиджу, -диеш; нак. -дие, -д'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. випередити — див. випереджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. випередити — ВИ́ПЕРЕДИТИ див. випереджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. випередити — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. випередити — ВИ́ПЕРЕДИТИ див. випереджа́ти.  Словник української мови в 11 томах