Словник української мови Грінченка

виплутати

Ви́плутати, -ся

см. виплутувати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. виплутати — ви́плутати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виплутати — див. виплутувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплутати — ВИ́ПЛУТАТИ див. виплу́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. виплутати — ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. виплутати — ВИ́ПЛУТАТИ див. виплу́тувати.  Словник української мови в 11 томах