виповзти Виповзати, -заю, -єш сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках виповзти — ви́повзти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови виповзти — див. виповзати. Великий тлумачний словник сучасної мови виповзти — ВИ́ПОВЗТИ див. виповза́ти. Словник української мови у 20 томах виповзти — ВИЇЖДЖА́ТИ (їхати звідки-небудь, за межі чогось), ВИЇЗДИ́ТИ, ВИКО́ЧУВАТИСЯ, ВИЛІТА́ТИ, ВИСКА́КУВАТИ розм. (дуже швидко); ВИПОВЗА́ТИ (звичайно повільно — про щось громіздке). — Док.: ви́їхати, ви́котитися, ви́летіти, ви́скочити, ви́повзти. Словник синонімів української мови виповзти — ВИ́ПОВЗТИ див. виповза́ти. Словник української мови в 11 томах