Словник української мови Грінченка

випрохати

Ви́прохати, -ся

см. випрохувати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. випрохати — ви́прохати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. випрохати — див. випрохувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрохати — ВИ́ПРОХАТИ див. випро́хувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. випрохати — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. випрохати — ВИ́ПРОХАТИ див. випро́хувати.  Словник української мови в 11 томах