Словник української мови Грінченка

вирнути

Ви́рнути

см. виринати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вирнути — ви́рнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вирнути — див. виринати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирнути — ВИ́РНУТИ див. вирина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. вирнути — З'ЯВИ́ТИСЯ (утворившись, стати помітним), ПОЯВИ́ТИСЯ, ПОКАЗА́ТИСЯ, ВИ́СТУПИТИ, ПРОСТУПИ́ТИ, ВИ́ЯВИТИСЯ заст.; ВИ́НИКНУТИ (звідкись); ВИ́РИНУТИ (ВИ́РНУТИ), ВИ́НИРНУТИ (несподівано звідкись); ВИ́ПЛИСТИ (ВИ́ПЛИВТИ) (повільно звідкись); ВИ́СКОЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. вирнути — ВИ́РНУТИ див. вирина́ти.  Словник української мови в 11 томах