Словник української мови Грінченка

висвідчати

Висвідча́ти, -ча́ю, -єш

гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає. Макс.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. висвідчати — Висвідчати услуги: робити послуги [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. висвідчати — I в`исвідчатидив. висвідчати. II висвідч`ати-аю, -аєш, недок., висвідчати, -чу, -чиш, док., перех. і неперех., діал. Свідчити, доводити.  Великий тлумачний словник сучасної мови