висисати

Висиса́ти, -са́ю, -єш

сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. І. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. висисати — висиса́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висисати — -аю, -аєш, недок., виссати, -ссу, -ссеш, док., перех. 1》 Ссучи, висмоктувати, витягати з чого-небудь рідину, вологу або рідку масу. Висисати з пальця — говорити що-небудь, запевняти в чомусь, не спираючись на факти. 2》 кого, з кого, перен. Виснажувати, позбавляти сил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висисати — ВИСИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ССАТИ, ссу, ссеш, док. 1. що. Ссучи, висмоктувати або, живлячись, витягати з чого-небудь рідину, вологу або рідку масу. – Вона [філоксера] живе на виноградних корінцях, висисає з них сік, і через те кущ засихає (М.  Словник української мови у 20 томах
4. висисати — висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т. ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т. ін.) (всю) кров з кого і без додатка. 1. Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П.  Фразеологічний словник української мови
5. висисати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
6. висисати — ВИСИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ССАТИ, ссу, ссеш, док., перех. 1. Ссучи, висмоктувати, витягати з чого-небудь рідину, вологу або рідку масу. — Вона [філоксера] живе на виноградних корінцях, висисає з них сік, і через те кущ засихає (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах