Словник української мови Грінченка

вискоцень

Ви́скоцень, -цня

м. Лень, головки котораго, созрѣвъ, лопаются сами и сѣмена выпадаютъ. Гол. Од. 37. см. скоцень.

Словник української мови Грінченка