Словник української мови Грінченка

високославний

Високославний, -а, -е

Прославленный. Високославні герої. К. Дз. 23.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. високославний — високосла́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. високославний — -а, -е, заст. Вельми достойний, знаменитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високославний — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст.  Словник синонімів української мови