висукувати

Висукувати, -кую, -єш

сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.

Значення в інших словниках

1. висукувати — вису́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висукувати — -ую, -уєш, недок., висукати, висукаю, висукаєш і висучу, висучиш, док. Сукаючи, робити з прядива нитки, мотузки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висукувати — ВИСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУКАТИ, ви́сукаю, ви́сукаєш і ви́сучу, ви́сучиш; наказ. сп. ви́сукай і ви́сучи; док., що. Сукаючи, робити з прядива нитки, мотузки і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. висукувати — ВИСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУКАТИ, ви́сукаю, ви́сукаєш і ви́сучу, ви́сучиш, док. Сукаючи, робити з прядива нитки, мотузки і т. ін. Пріська сидить на днищі, висукує та виводить нитку за ниткою (Мирний, III, 1954, 30).  Словник української мови в 11 томах