вити

Ви́ти, вию, -єш

гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Ном. № 1328. Синє море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49.

---------------

Ви́ти, в'ю, в'єш

гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.

Значення в інших словниках

1. вити — (видавати протяжні звуки) заводити, (про малих собак) скавучати, скавуліти.  Словник синонімів Полюги
2. вити — ви́ти 1 дієслово недоконаного виду скиглити ви́ти 2 дієслово недоконаного виду плести, звивати  Орфографічний словник української мови
3. вити — Завивати, ревіти, стогнати, голосити; (нитки) прясти, зсукувати, скручувати; (гніздо) лаштувати; (волосся) сов. завивати.  Словник синонімів Караванського
4. вити — I вию, виєш, недок. 1》 Видавати протяжні, високі та жалібні звуки (про собак, вовків та деяких інших тварин). 2》 Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вити — ВИ́ТИ¹, ви́ю, ви́єш, недок. 1. Видавати протяжний, високий, жалібний звук (про собак, вовків та деяких інших тварин). Чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити (Г. Квітка-Основ'яненко); В пустині вили шакали (І.  Словник української мови у 20 томах
6. вити — Вию, виєш, недок. Співати. З твоїм голосом тільки вити!  Словник сучасного українського сленгу
7. вити — див. плакати; скавучати; співати  Словник синонімів Вусика
8. вити — ви́ти во́вком (зві́ром). Бути у стані великого розпачу. Відомо, що чиновники-бюрократи часто вовком виють через те, що їм, нехай і формально, треба відповідати на листи трудящих (З журналу); Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем... (В. Стус).  Фразеологічний словник української мови
9. вити — I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків — видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М.  Словник синонімів української мови
10. вити — Ви́ти, ви́ю, ви́єш, ви́є, ви́ють; вив, ви́ла; вий, ви́йте ви́ти, в’ю, в’єш, в’є, в’ють; вив, вила́; вий, ви́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. вити — ВИ́ТИ¹, ви́ю, ви́єш, недок. 1. Видавати протяжні, високі та жалібні звуки (про собак, вовків та деяких інших тварин). Чуючи такий гвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити (Кв.-Осн., II, 1956, 172); В пустині вили шакали (Фр.  Словник української мови в 11 томах