Словник української мови Грінченка

витопити

Ви́топити, -плю, -пиш

гл.

1) Вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2.

2) Вытопить (жиръ, сало).

3) Выплавлять, выплавить (металлъ).

4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє. АД. І. 269.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. витопити — ви́топити 1 дієслово доконаного виду піч; віск, сало; метал ви́топити 2 дієслово доконаного виду потопити багатьох  Орфографічний словник української мови
  2. витопити — I див. витоплювати I. II див. витоплювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витопити — ВИ́ТОПИТИ¹ див. вито́плювати¹. ВИ́ТОПИТИ² див. вито́плювати².  Словник української мови у 20 томах
  4. витопити — ВИПЛАВЛЯ́ТИ (добувати метал, розжарюючи руду), ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПЛА́ВИТИ, ТОПИ́ТИ, НАТО́ПЛЮВАТИ рідше (у великій кількості). — Док.: ви́плавити, ви́топити, натопи́ти. Минали віки, люди..  Словник синонімів української мови
  5. витопити — ВИ́ТОПИТИ¹ див. вито́плювати¹. ВИ́ТОПИТИ² див. вито́плювати².  Словник української мови в 11 томах