Словник української мови Грінченка

витришкати

Ви́тришкати, -каю, -єш

гл.

1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Зміев. у.

2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Зміев. у.

Словник української мови Грінченка