витріщити
Витріщати, -щаю, -єш
сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Словник української мови Грінченка