Словник української мови Грінченка

вишкрібок

Ви́шкрібок, -бка

м.

1) Небольшой хлѣбецъ изъ остатковъ тѣста въ квашнѣ.

2) Послѣдній ребенокъ въ семьѣ (насмѣшливо).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вишкрібок — Ви́шкрібок і ви́скрібок, -бка; -бки, -бків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)