виїздити
Ви́їздити, -джу, -диш
гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. Мет. 139.
---------------
Виїздити, -джу, -диш
сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Словник української мови Грінченка