Словник української мови Грінченка

водопілля

Водопілля, -ля

с.

1) Наводненіе.

2) Приливъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. водопілля — водопі́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. водопілля — -я, с. Весняне розлиття рік; повінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водопілля — ВОДОПІ́ЛЛЯ, я, с. Весняне розлиття рік; повідь. У повінь .. озеро і річка зливаються, і таке водопілля тоді перед очима! (М. Малиновська); Луками, обходячи водопілля, жінка в чорному жакеті вела на налигачі корову (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. водопілля — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал.  Словник синонімів української мови
  5. водопілля — Водопі́лля, -лля, -ллю, -ллям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. водопілля — ВОДОПІ́ЛЛЯ, я, с. Весняне розлиття рік; повідь. Дні водопілля — дуже важкий час для сухопутних тварин долини ріки (Веч. Київ, 10.V 1958, 3).  Словник української мови в 11 томах