воловничок

Воловник, -ка

м. = воловня. ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.

Значення в інших словниках

1. воловничок — воловничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. воловничок — ВОЛО́ВНИЧОК, чка, ч. Зменш. до воло́вник 1. Зажурилися волове [воли] в воловничку стояти (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
3. воловничок — ВОЛОВНИЧО́К, чка, ч. Зменш. до воло́вник. Зажурилися волове в воловничку стояти (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах