Словник української мови Грінченка

вороб'ятко

Вороб'я, -б'яти

с.

1) = гороб'я.

2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). ум. вороб'ятко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.

Словник української мови Грінченка