вороженько

Ворог, -га

м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. ум. ворі(о)женько.

Значення в інших словниках

1. вороженько — ВОРОЖЕ́НЬКО див. воріже́нько.  Словник української мови у 20 томах