вужівка —
Ужва́, вужі́вка: — рід вірьовки із лози, пруття [1]
Словник з творів Івана Франка
вужівка —
вужі́вка іменник жіночого роду мотузка діал.
Орфографічний словник української мови
вужівка —
-и, ж., діал. Мотузка з лози.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вужівка —
ВУЖІ́ВКА (УЖІ́ВКА), и, ж., діал. Мотузка з лози; гужва. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (І. Франко); * У порівн. Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
вужівка —
МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев.
Словник синонімів української мови
вужівка —
ВУЖІ́ВКА, и, ж., діал. Мотузка з лози. Хвостик скручувався безперестанку в вужівку (Март., Тв., 1954, 294).
Словник української мови в 11 томах