відвійок
Відвійок, -йка
м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Мнж. 187. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II.
Словник української мови Грінченка