сов. в.відгризти, -зу, -зеш,гл. Отгрызать, отгрызть.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
відгризти —
відгри́зти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відгризти —
див. відгризати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відгризти —
ВІДГРИ́ЗТИ див. відгриза́ти.
Словник української мови у 20 томах
відгризти —
ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О.
Словник синонімів української мови
відгризти —
ВІДГРИ́ЗТИ див. відгриза́ти.
Словник української мови в 11 томах