Словник української мови Грінченка

відмокнути

Відмокати, -каю, -єш

сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відмокнути — Відмо́к: — відімкнув [1] — відімкнув [X] відмок: отомкнулъ, отъ „відімкнути“ [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. відмокнути — відмо́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. відмокнути — див. відмокати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відмокнути — ВІДМО́КНУТИ див. відмока́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. відмокнути — ВІДМО́КНУТИ див. відмока́ти.  Словник української мови в 11 томах