відновляти

Відновля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. відновити, -влю, -виш, гл.

1) Обновлять, обновить.

2) Возобновлять, возобновить.

Значення в інших словниках

1. відновляти — відновля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відновляти — Поновлювати, поновляти, відбудовувати, (зір) повертати; (давні порядки) повертати на старе; (у пам'яті) відтворювати, пригадувати, воскрешати.  Словник синонімів Караванського
3. відновляти — див. відновлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відновляти — ВІДНОВЛЯ́ТИ див. відно́влювати.  Словник української мови у 20 томах
5. відновляти — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти.  Словник синонімів української мови
6. відновляти — Відновля́ти, -вля́ю, -вля́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відновляти — ВІДНОВЛЯ́ТИ див. відно́влювати.  Словник української мови в 11 томах