Словник української мови Грінченка

відпасти

Відпасти

см. відпадати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відпасти — відпа́сти 1 дієслово доконаного виду від: па́дати відпа́сти 2 дієслово доконаного виду пасучи, вгодувати худобу  Орфографічний словник української мови
  2. відпасти — I див. відпадати. II див. відпасати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпасти — ВІДПА́СТИ¹ див. відпада́ти. ВІДПА́СТИ² див. відпаса́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відпасти — ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися.  Словник синонімів української мови
  5. відпасти — ВІДПА́СТИ¹ див. відпада́ти. ВІДПА́СТИ² див. відпаса́ти.  Словник української мови в 11 томах