Словник української мови Грінченка

відпечатати

Відпечатати

см. відпечатувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відпечатати — відпеча́тати дієслово доконаного виду зробити відбиток; віддрукувати розм., рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відпечатати — див. відпечатувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпечатати — ВІДПЕЧА́ТАТИ див. відпеча́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відпечатати — ВІДБИВА́ТИ (залишати на чому-небудь слід від чогось), ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ. — Док.: відби́ти, відпеча́тати, відти́снути, відігна́ти. Одзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (М.  Словник синонімів української мови
  5. відпечатати — ВІДПЕЧА́ТАТИ див. відпеча́тувати.  Словник української мови в 11 томах