Словник української мови Грінченка

відпитати

Відпитати

см. відпитувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відпитати — відпита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відпитати — -аю, -аєш, док., відпитувати, -ую, -уєш, недок., 1》 Замість відповіді на питання запитувати. 2》 діал. Розпитуючи, знаходити кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпитати — ВІДПИТА́ТИ див. відпи́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відпитати — ВІДПИТА́ТИ див. відпи́тувати.  Словник української мови в 11 томах