сов. в.відповзти, -зу, -зеш,гл. Отползать, отползти.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
відповзти —
відповзти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відповзти —
ВІДПОВЗТИ́ див. відповза́ти.
Словник української мови у 20 томах
відповзти —
ВІДЛА́ЗИТИ (повзучи, віддалятися від чого-небудь), ВІДЛІЗА́ТИ, ВІДПОВЗА́ТИ. — Док.: відлі́зти, відповзти́. Джапарідзе відліз з-за свого каменя вбік (В. Собко); Діти йшли слідом за вужем, поки той.. тихо відповз у молодий сосняк (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови
відповзти —
ВІДПОВЗТИ́ див. відповза́ти.
Словник української мови в 11 томах