відполовинити

Відполовинити, -ню, -ниш

гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405.

Значення в інших словниках

1. відполовинити — відполови́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відполовинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Відокремити половину чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відполовинити — ВІДПОЛОВИ́НИТИ див. відполови́нювати.  Словник української мови у 20 томах
4. відполовинити — ВІДПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Відокремити половину чого-небудь. Я найшов драночку, зараз одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув (Барв., Опов.., 1902, 405).  Словник української мови в 11 томах