відректи

Відректи, -ся

см. відрікати, -ся.

Значення в інших словниках

1. відректи — відректи́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відректи — див. відрікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відректи — ВІДРЕКТИ́ див. відріка́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відректи — ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо), ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИ рідше, ПОВІДА́ТИ рідко, ВІДРІ́ЗУВАТИ розм., ВІДРУ́БУВАТИ розм., ВІДРІКА́ТИ заст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). — Док.  Словник синонімів української мови
5. відректи — ВІДРЕКТИ́ див. відріка́ти.  Словник української мови в 11 томах