Словник української мови Грінченка

відробити

Відробити, -ся

см. відробляти, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відробити — відроби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відробити — див. відробляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відробити — ВІДРОБИ́ТИ див. відробля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відробити — ВІДПРАЦЮВА́ТИ (провести в праці якийсь час, закінчити працювати); ВІДРОБИ́ТИ, ВІДСЛУЖИ́ТИ (пробути якийсь час на службі); ВІДБУ́ТИ (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов'язок)...  Словник синонімів української мови
  5. відробити — ВІДРОБИ́ТИ див. відробля́ти.  Словник української мови в 11 томах